Profile

xobbit: (pic#11201434)

xobbit's Journal

Free Account

Created on 2017-04-05 10:16:32 (#2859838), last updated 2017-09-12 (1 week ago)

136 comments received, 8 comments posted

255 Journal Entries, 307 Tags, 2 Memories, 3 Icons

View extended profile

Name:xobbit
Birthdate:Mar 18
Location:Odesa, Odessa region, Ukraine
Зимно

Час од часу, і зараз це трапляється все частіше, особливо в нічні години, коли навкруги лежить сніг, та вітер співає у димарі самотнім невеселим вовком, я мимоволі згадую дні, коли все було інакше: коли сон не ховався від мене вночі; коли я не мав навіть уяви про тих привидів, що населять із часом чорні підвалини моєї пам'яті; коли я був молодий…

Її шкіра була біла-біла; гладенька та ніжна, як шовк.

Її очі були самі смарагди, що так зоряно виблискують уночі, коли все навкруги заповнено духмяним запахом сіна, а комахи стрекочуть та заклопотано снують навколо в зухвалих, гарячих обіймах липневої ночі.

Що ж це зробилося зі мною? Куди те все пішло?

Я підвожуся, вдягаю капелюха – мені потрібно, щоб розкласти в пічці вогонь, сходити за дровами, які надворі.

Надворі зимно. Злий, цупкий вітер із розпачем кусає обличчя, встромляючи у нього тисячі невидимих пекучих голок. Я тихо підсміююсь: навіть такий старий, напівсліпий дурень, як я, розуміє, що йому зі мною не впоратися. Зараз я йому розложу велике багаття…

Чому це у Африці так жарко? Чому це ніч така дивна, коли у тебе є кохання, й тобі лише вісімнадцять років? Вся справа у вітрі…

Треба його підігріти, й тоді все буде гаразд. Я розкладую дрова навкруги хати – може вітер і загасить мого першого невпевненого сірника, але це нічого – в мене їх багато. Якась пташина оселилась у нашому сараї – от вже вона здивується, коли перші гарячі подихи вітру скажуть їй про наступ літа! Мабуть, з іншої половини хати буде чутно жіночі зойки та дитячі викрики, але це ж моя хата – що хочу, те й роблю! Так, так – мій вогник вже більшає, він росте та гріє зледеніле дерево…

Зараз воно буде тепліше.

Мені вже стало тепліше: старий годинник у хаті б'є пів-на-дванадцяту. Не довго вже чекати… Ось, посиджу на призьбі, зачекаю доки теплий вітер знайде і мене – мабуть у його подиху я знов побачу те літо, ту ніч, ту любов…

Interests (3):

кохання., мови та культури, музика
People [View Entries]
Communities [View entries]
Feeds [View Entries]
To link to this user, copy this code:
On Dreamwidth:
Elsewhere: