Expand Cut Tags

No cut tags
xobbit: (Default)
 From a musician's point of view, all music created so far belongs to just three kinds: rock, jazz and academic.

1. Academic music has main characteristic of being notated "on sheets", though there are three schools of academic music thought:
  • European AKA "7 tones" recorded on 5 lines with dots and lines, started in Ancient Greece by Pythagoras;
  • Ethiopian (Abyssinian Church tradition mostly, though Yared has created an independent universal system which is also the youngest, less than 2000 years old);
  • Indian (using very different training and recording approach reaching prehistorical times)
  • All the rest was summarized by musical theorists as "Natural tones" AKA pentatonic system, to which belongs absolutely every traditional ethnic music including so-called "classic" Chieese.
2. Jazz: based originally on European instruments but mainly characterized by improvisation, though it might be in sheet notation, but definition of jazz is to treat this as "standard" and never repeat oneself.

3. Rock music ranges from pop to extreme metal, from acoustic to electronic and its main characteristic is presence of vocals in most tracks though there exist entire subgenres entirely instrumental. Mostly recorded as performance by artists grouped into bands, though there exist entire subgenres entirely preformed solo.

In addition to these three performed genres, there is also a "produced" kind, of which it is possible to distinguish:
  • Electronic music based on samples (of every other genre mentioned above and below, and also of non-human generated sounds, including e.g. "musique concrete"), part of this genre is actively applied by live performers, but the rule is simple: even Aphex Twin who has recorded a cello composition from own sound created with this instrument has... never learned to play cello, just its samples;
  • Electronic music based on programming from which its differentiation from the above mentioned three genres has started, as academic composers have themselves created electric instruments sometimes, but their music was still requiring a human performer;
  • Acapella, including from spoken word to rap: differs from the rest by using a unique internal human instrument, though vocals are used from chanting over a riddim and samples in hip-hop subgenre of rock to an academic quire, but can't be called music due to similar limitation as electronica: they are intangible.
xobbit: (Default)
Де вiтамiн, де вiтамiн, де?
Євiтамiн, є вiтамiн Є!
Це -- вiтамiн, це вiтамiн С!
Аби вiтамiн -- AB вiтамiн :)

xobbit: (Default)
Повідає як за сивої давнини, за сіма мор'ями, змагалися були характерник Лука Неборак з ватагою проти власного батька-перебіжчика Аніки, що у москальщині узяв собі прізвище Хведір. Обидва ходили в джурах в обського козака Івана Коноплі (на самурайський лад "Кенобі"), який загинув аби стримати цього перебіжчика, який настільки мало заробляв у Імперії, що залишив доньці Лесі та синові у спадок хіба двох автоматонів... 

(С)Олексія Бондаренка!
xobbit: (Default)
Спробую новий формат: неМногаБукафф Дайджест перших трьох частин без музики.
 
Як відрізнити «справжніх» лівих від підробок?
 
Закони природи є незмінними, тому Теорема з Економіки Справедливості дає висновок: Якщо №1(найкраще) рішення це диктатура (див. кейс Робінзона Крузо) у розумінні, що 100% задоволено усі забаганки єдиної людини, то за визначенням, №2 тобто максимізація зиску для максимальної більшості вимагає ...тадам! Компромісу: менш ніж 100% задоволення якомога більшої кількості позицій за умови поступок. 
 
Отже: непоступливість у будь-якому питанні тотожна №1, і це єднає Сталіна, Гітлера, Пол-Пота, Чаушеску, Кімів, Кастро, ДЕРГ тощо — це ганьба та наслідок відхилення від єдиного та визначного принципу «лівих цінностей», диктатура особи, або класу унеможливлює компроміс та право зватися соціалістом або комуністом. Анархія, у такому розумінні, тотожна лібертаріанству (цівілізованому, тобто із визнанням обмежень самореалізації особи там, де починається зона інтересів інших). 
 
1 рядком: Детермінізм — це релігія, а не ознака лівої орієнтації у політиці, натомість визначальною є здатність до поступок (Плюралізм (с)Горбачов).
 
Недивно, що успішні рухи у 19-20 сторіччях перейшли від конфронтації з владою до діалогу, що уможливило поступове зростання масового достатку, а зрештою — й Прав Людини. Ті ж політики, хто обрали шлях диктату, зокрема СРСР — зникли (або почали більш-менш успішну «Перебудову» як Мьянма, Китай) крім режимів, які спираються на іноземні сили (ПК, Венесуела, Ерітрея).
 
Я навмисно наводжу найжахливіші режими у якості прикладів, бо вивчення досвіду Мьянми або Ефіопії, де воювали по 2 або більше «комуністичних» партії, або феномену перетвореннь у Китаї здатно довести згодом, чи можливий демократичний соціалізм та його стосунки з націоналізмом, який з часів класиків марксизму визначається як найвище Право — народів на самореалізацію. Цікаво також буде почути від прибічників лівого крила їх розуміння та ставлення до компромісу, бо мені важко визначити, наприклад, чи є Прогресивізм догмою, чи навпаки — найвищою формою компромісу, коли активісти створюють Громадянське Суспільство задля поліпшення стану справ на усіх, аж до найменших, щаблях країни? 

2-Антиподи: загадки Республіканців

2 частина Політології у 1 рядок присвячується конкретно США, та GOP, бо її величезний вплив на світову політику не дозволяє ігнорувати тонкощі, які можуть спантеличити невтаємничену людину. А саме розгляну: чому лібералами у різних півкулях звуть лівих та правих? Чи є Стара велика партія найстаршою? Визначення республіканства у 1 рядок та пояснення на абзац...
 
Якщо визначною рисою «лівих» політсил є прагнення до компромісу, то дихотомія двопартійної системи одразу підказує що їх протилежність — принціповість. Власне, ще з Британії повелося, що на відміну від нашого політспектру «кручу-верчу-заплутать хочу», де доходило навіть до багатовекторності у стилі «Покірний Кучма в двох маток ссе», двопартийна система проста, як трамвай: гальмо та газ, та жодних відхилень з рейок. Для чого ідеально пристосована «принципова» партія? Авжеж — для захисту, зокрема усі війни за історію США розпочато демократами та закінчено — республіканцями (за вийнятком 2ї світової, яку закінчив не-обраний віце-президент Трумен по смерті демократа Рузвельта). За часів війни США навіть вибори не проводять, бо це — принципово. Отже, маємо партію-гальмо, із консервативною програмою.
 
Чому ж тоді республіканець-Трамп та ліберальна РФ водночас сварять «ліберастів»? І звідкіля любов між керівництвом РФ та цим консерватором, що довела аж до підтасовок під час виборів-2016? Річ у тім, що Трамп вже давно лається на попередника «соціаліст», а РФ будує фашизм, та обидві сторони удають, що лібералізму не існує, хоч на загал світова наука вказує, що лібералізм безальтернативно переміг у економіці, ба більше – український політикум вже має 3 потужні партії, які звуться «лібертаріанцями». Лібертаріанців вважають за «нових правих», а трампістів теж – за «альтернативних» та теж – правих, так чому ж ідеї анархістів (що традиційно посідають лівий бік політ-спектру) підозріло нагадують мінархізм та «анархо-капіталізм»? Не варто бігти за пів-літрою, існує просте пояснення!
 
Річ у тім, що американська система довгий час була у ізоляції Нового світу, а країна за розвитком відставала не тільки від Російської імперії, але й, наприклад, Аргентини, під час «довгого ХІХ ст.» відомого також як доба Імперіалізму. Коли імперіалізм поставав на руїнах феодально-станової системи, власне й сформувався парламентарізм із поділом по розміщенню у залі на лівий, правий та центральний(інколи) сегменти, де праворуч від Короля сідали найшановніші аристократи, а їх опоненти – з протилежного боку. Звісно ж, консерватори опинилися з правого боку, а-от їхні опоненти, що вимагали більше волі для народу (liberal це від liberty) були завжди зліва. У Європі зміни відбувалися повільно, так що у країнах на кшталт Швейцарії, зокрема, до 1950-х жінки не могли голосувати, у Германії ще досьогодні заборонено аборти, тощо…Утім, ліберальні цінності зрештою підкорили світ, та навіть СРСР підписав Декларацію прав людини. Для порівняння: ці права досі не є частиною конституції США, «Білль про права» вважається за поправки 1-10, та про них точаться запеклі дискусії…
 
Отже, спочатку у США були партії-клони Британських, віги-консерватори та їх опозиція – республіканці. Ліберали, але – зразку ХІХ сторіччя. Їх зоряний час припав на Громадянську війну, коли Лінкольн звільнив рабів та захистив Республіку. Відтоді чорношкірі ніколи не голосували за Демократів, а тім, переможеним, не залишилося ніц, крім боронитися, захищаючи права своїх виборців. Зокрема, вони запровадили виборчий ценз, аби чорношкірі не могли голосувати у жодному разі. Наприклад, у кожному з південних штатів були власні «екзамени» для виборців, з питаннями на кшталт «Чи є в інших країнах 4 липня?» Оскільки приймали екзамен місцеві обранці, жодна відповідь не вважалася за вірну, й так тривало аж до часів Обами, а апартеїд у США протримався сотню років! 
 
Історія демократії в США сповнена подій яскравіших за «Картковий будиночок», зокрема – у 30х з півдня масово повтікали фермери, що розорилися. Цю втрату Демпартія спромоглася компенсувати за часів Кенеді, бо знайшли чергову меншину для захисту – католиків. Аналогічно й в Британії – віги зникли, та на їх місце прийшли лейбористи, які виявилися вже лівішими за Торі, а от у США – Велика Стара Партія посіла місце зниклої старшої правиці.

3-Демократія та чому її неможливо експортувати

Будь-яке визначення повинно бути точним та коротеньким, «гарним» як Е=mc2, але у випадку доступу до документації зацікавлених сторін, можливі спроби «окозамилювання»: ви можете особисто переконатися у цьому, наприклад, на Вікіпедії, порівнявши статті про фашизм або демократію з будь-якою з нейтральних, але настільки ж ключових для сьогоднення... Зокрема «фізика»: українська та російська статті мають схожий обсяг по ~4000 слів, утім «демократія» російська майже подвоює цю кількість (понад 7000 на відміну від української) але фашизм сягає вже цього обсягу й для українців, а для росіян – аж  9000+! 

Авжеж, дослідники не флудять у Інтернетрях, а послуговуються науковим визначенням Фашизму: Постмодерна тоталітарна політична система (Культ особистості, властивий більшості тоталітарних режимів, є найпомітнішою з визначальних рис фашизму). Коротко та ясно, чи не так? Вочевидь, Україна вже вивчила уроки історії щодо демократії, а от з фашизмом поки недалеко пішла від РФ…

У чому важливість лапідарних визначень? Зокрема, можна сказати, що Лукашенко, якого москалі кличуть фашистом, насправді таким не є, бо його революція, хоча й змінила форму правління Білорусі на президентську, ніц не намагається перетворювати, навпаки – вона консервує БССР(реакційна за визначенням), а от Путін, який вже двічі змінював Конституцію, та бажає повернення СРСР, утім на засадах царизму (міцна влада, народність, духовність) – таки є… 

Повертаючись до теми у 1 рядок: Демократія – політика визначена через плебісцит за умов інституціонального захисту плюралізму (прав меншин).

З плебісцитом, тобто – виборами та референдумами (переважно) усе ясно, бо республіка та монархія чи не найдавніші форми правління, досліджені ще античними філософами. Про інституції я напишу окремо, а про плюралізм – див. статтю 1 цього циклу. Як перевірити це визначення? Наприклад – Іран є (а СРСР – був) республікою із державною ідеологією Іслам (Більшовизм) та верховним Лідером Аятолла(Ген. Сек.) Отже Іран – типовий приклад фашизму, а от СРСР – ні, бо Іран намагаєтся будувати Світле Минуле (пост-) з поєднання голосування та теократії, чого ніколи ще не бувало(-модерн, 20ст.), а СРСР – Світле Майбутнє(модерн, 19ст.) ОРДЛО, де спочатку воювали письменники-фантасти та реконструктори з Росії з метою створити «русскій мір» та сучасна РФ – ще яскравіші приклади постмодерної «керованої» демократії, де «голосування» відбувається під дулами автоматів, або у визначеному «коридорі», а найменші сумніви караються на живіт.

Демократи США, ліберальні центристи, є ідеальною ілюстрацією нашого визначення, за Обами, який був «ближчим до європейських лівих ніж Дем.партії» варто було б їх перейменувати на Соціал-демократичну партію США, яка доженула цю панівну, наразі, у ЄС ідеологію. 

Республіканци ж, на противагу, мають повну свободу дій, як колись Гітлер, що за кілька років, шляхом змін до законодавства «прочавився» через вибори до справжньої фашистської диктатури. Відповідно, сучасні закиди лівої опозиції у США біль доречні, ніж у 80-90х, хоч американську демократію й зберігають міцні інституції*.

* — Далі буде! 

Домашнє завдання: на основі вище наведеного, зформулюйте, чому саме Демократія є найважчою формою правління для перенесення до непідготованого суспільства?

Якщо впораєтеся, зможете як я, передбачити скандал Трампа та 1 спробу імпічмента (цей пост створено з 1 день до цього).
xobbit: (Default)
Ополченец Иванов получил сто долларов
Ополченец же Свиридов сделался так инвалидом
Посмотрел на них Петров: не хочу сто долларов
Столько нету долларов – отрастить конечность вновь…
Опа-оба зелёная ограда! Не ходите в ОРДЛО - оно нам не надо!
xobbit: (Default)
This film is a portmanteau of 3(!): a soviet blockbuster “Voyage to storm planet”1962(first re-made by Coppola!!), “Heaven call”-which inspired “Space Odyssey 2001”and Barbarella, so it’s a must-see for vintage sci-fy connoisseur (unless you follow the IMDB advise to see all 3).
The original Planeta Bur was re-edited with a Slavic-American, who’s added himself, best footage of space from Nebo Zovyet(LOL imdb reviewer doesn’t know its name), and mermaids, cuz u know “men are from Mars and chicks from Venus” to “improve” the original, which was *spoiler* like Prometheus but w/o horror. The only lady in original was “Marsha”, and it was still sold to 28 countries for a huge success, mother of all space movies with special effects till “Aliens”.
Of course, CGI has killed these, so if you don’t like flicks made before Matrix, please DON’T curse what is not for you, but if you like “Mars Attacks” – put on some acid/psychedelic rock, or even electro/dubstep, or enjoy the re-make’s own eerie soundtrack, and indulge yourself!

https://www.primewire.ag/watch-5604-Voyage-to-the-Planet-of-Prehistoric-Women-online-free#3420389
Павел Клушанцев после учебных фильмов "Вселенная" и "Дорога к звездам" совместно с писателем Александром Казанцевым снял "Планету бурь".Самое лучшее в фильме — это бесподобные космические пейзажи и впечатляющие панорамы освоенного человеком околоземного пространства (в частности, орбитальная станция, сильно смахивающая на ту, что позднее изобразил Кубрик в "Космической одиссее 2001"), которые придумал главный художник-фантаст тех лет Юрий Швец.
http://nnm.me/blogs/vidokss/antologiya_sovetskoy_kinofantastiki/


xobbit: (Default)
На честь чергового банхамера маю повторити: існує гігієна, можна працювати з інфекціями, але потім мити руки. Можна товаришувати з рашистами, якщо по життю це люди цікаві, але висери путліка тра нищити безжально Щоправда, один мій знайомий образився дуже на бан, ну так це ж його проблема 8)

ПС Згадав також про продажних курв, які працюють за державні гроші, наприклад, Шевченку пам'ятник ваяють, але не замислюються про сутність його творчості. Або змінюють свої погляди на протилежні за один день, або ховаються та зраджують раптово, та що характерно: за гроші. Іуду, якщо він не існував, варто було вигадати ;)
xobbit: (Default)
Зачем платить больше – такую обманчивую мысль внушала одна из первых реклам в жизни СССР, да и платить-то зачем, говаривал дядя Вася: «тащи с завода каждый гвоздь, ты здесь – хозяин, а не гость»… Такая парадигма привела к краху некогда наибольшую страну в мире. СССР распался, а нищенское мышление – осталось.
Сам, каюсь, сказал бы так до тех пор, как мне попалась в руки визитница от Neri Karra. Попалась так, что из рук выпускать не хочется: прикосновение к тиснёной коже, даже не самого любимого цвета (а ведь их у каждого изделия Нери Карры может быть по количеству высококачественных красителей), доставляло наслаждение, сравнимое, пожалуй, с объятиями любимой… Естественно, любимую в карман не положишь, а выбирать-то визитницу более подходящего к гардеробу цвета – надо ;-) А отпускать – не хочется!
И что за аксессуар, вроде, такой – визитница? По размеру туда можно пристроить все кредитки и скидочные карточки, которых развелось немеряно, а таскать в бумажнике – неудобно! А именно в тот момент, когда вы с любимой, но без визитницы забредёте в тот самый магазин, где у вас скидка стопиццот процентов, единственной необходимой карточки-то и не окажется… Вот вам и первая выгода, причём – денежная… Вторая выгода, непосредственно от деловых партнёров, да не просто от их доступности: айфоны и прочие гаджеты способны содержать массу информации, даже если ваши визитки используются во время плодотворных встреч для записок, их можно сканировать или фотографировать, чтобы иметь при себе… Вот только как вы собираетесь раздавать свои визитки? Жизнь делового человека интересна и насыщенна, зачастую, до непредсказуемости: часто ли вам случалось встречать потенциального клиента, или даже партнера…а потом – еще одного, а затем – еще и еще… И вот для самого-то главного визитки и не хватало? Естественно, вы можете обмениваться телефонами (даже вместе с аппаратом ;-) но именно визитка (качественно сделанная) остается лицом компании, или специалиста. Человеку вообще свойственно привязываться к чему-либо осязаемому, как я описал в начале этой заметки… И человеку приятно приобретать материальный объект, даже незначительный, зато – реальный. И взамен – делиться своими визитными карточками, гордиться ими… И не очень приятно, даже если он крайне вежлив, если ЕГО драгоценную собственность запихивают в бумажник, или карман, где она может запросто смяться, а то – и затеряться среди других. Да и вам этот риск ни к чему: посреди симпозиума или выставки отрываться от общения, чтобы пощёлкать смартфоном далеко не всегда имеется возможность.
Итак, слава визитнице: престижному аксессуару, который имеет, кроме представительской, весьма ощутимую бизнес-ценность!
(с) 2013 специально для официального представительства бренда Neri Karra в Украине

Profile

xobbit: (Default)
xobbit

June 2025

S M T W T F S
1234567
89101112 1314
15161718192021
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Jul. 29th, 2025 05:26 pm
Powered by Dreamwidth Studios