Поховайте та вставайте(с)Кобзар
Apr. 24th, 2009 05:37 amПасхальне святкування було зіпсовано прикрою новиною з дому – поруч знайомого чисельній одеській молоді клубу «Орєх» було зарізано М. Чайку – юнака-студента. Це було скоєно з політичних міркувань, та гірш за те – це була перша кров у неоголошеній війні двох народів, що донедавна вважалися братерськими. Найприкріше ж те, що це трапилось у серці мого міста, майже у центрі Европи на початку 21го сторіччя.
Правоохоронцям ще належить з’ясувати обставини нещастя, розшукати винних та суддям – покарати їх, але вже пізно: одне молоде життя загублено, а життя нападників – поламано, а найгірше ж – розпучені батьки та близькі загиблого, чимало в кого з них виникне бажання помсти та ненависті. Якщо три десятки друзів загиблого назбиралися вже вночі, під лікарнею та міліцією, а на місці загибелі та похоронах виникають мітинги, отже Чайка був гідним десятником ОО «Січ», та й людиною гідною поваги та любові, як би не злословили нелюди в Інтернеті у той час, коли тіло його ще не було навіть поховано.
Масштаб цієї події, не можна применшити: політичний резонанс, у наші сумні часи, перевищує людський…
Отже, яких висновків можна дійти з цієї прикрої нагоди?
По-перше: неоголошена війна плутократично-фашистського режиму Росії принесла сподівані жахливі плоди – брат піднявся на брата, люди ріжуть одне одного в Україні, як у Колізеї, під знущання ворожого натовпу. Тільки тим, хто погодяться на рабство «Третього» Риму, буде даровано життя, звісно, якщо це не припинити. Бо сучасники, у більшості, є рабами – телебачення, яке дає їм видовища, та грошей, які дають набагато більше, ніж хліб, але набагато менше, ніж свободу або щастя. Козацьку волю в збидлізованої маси замінюють примітивні несвідомі бажання – секс та пиятика для розради, плітки про аналогічні забави тих ідолів, що нав’язують погоничі, які женуть бидло на жертву до нафто-газового тельця… А тих, хто наважилися протистояти – спочатку перекупали, потім – підняли їм «прохідний бар’єр» на виборах, наводнили їх середовище провокаторами, аж доки, зослаблених, їх не припинили сприймати представники загалу, доки їх не вивели «К бар’єру», чи то у новітній Колізей пустельних вулиць. В Росії достатньо забороняти та плюндрувати ті поодинокі осередки опору, але й там на службі в павуків, що полонили верхи, є дрібні опричники, які під машкарою антифашистів або фашистів, та навіть «радикальних екологів» придушують тих, хто відпада від стада: будь-то гомосексуалісти чи демократи, «чорні», «звіри», або українці.
Сьогодні вони преступили рису!
Кордон України ворожа навала перетинала не одразу – спочатку були десятки тон на день фашистської літератури, проросійські організації, підтримані як офіційними грошима від «дипломатів», так і внутрішньою п’ятою колоною, а найголовніше – телебаченням, яке, поливаючи брудом все українське, вселило у бандитів віру у власну непогрішимість.
По-друге: хоча й кількість росіян, що сприймають Україну як ворога зусиллями наших спільних ворогів піднеслася до 49% за даними останніх опитувань, не варто принижуватися та чинити так само – цивілізованість вимагає поведінки розумнішої, ніж у зграї гібонів. Врешті решт, 51% – це все ж більшість! Чи варто брати «око за око» давно вирішив Христос – від Його суду не сховатися ні більшовикам, ні їх новітнім поплічникам, скільки б золота не вішали вони на попів, та скільки б не «світилися» на камеру по церквах. Вавілон буде зруйновано! Отже я засуджую також товаришів потерпілого, які рясно завішують все навколо себе свастиками та подібною символікою, удаючи з себе героїв, та плюндрують такі імена як С. Бандера, тризуб, січ й так далі, коли їм насправді краще підходять «коцапчегі» та «падонкі», бо доба насилля давно минула!
По-третє: я в жодному разі не закликаю утримуватися від самооборони, або сидіти склавши руки: я хочу щоб мої діти, як і усі гідні люди, незалежно від кольору шкіри, віросповідання та мови, якою їм заманеться балакати вільно та затишно почувалися будь-де на території Неньки. Україна має все необхідне для самостійного вирішення внутрішніх та зовнішніх проблем, окрім бажання – час прокидатися та робить все для наведення ладу в нашій державі, доки за це не взялися інші!
Для цього існують чисельні програми, зокрема сайту Майдан, та Закони, які мають виконуватися. Існують силові та правозахисні органи, та уряд із законодавцями, яких час примусити до праці не на політиків та олігархів, а на Україну, адже відомі й дієві та ненасильницькі методи для цього. Громадська дія починається вже зараз із кожного з нас,
Хай живе вільна Україна!
Героям Слава!
Стан справи про вбивство:
http://www.unian.net/ukr/news/news-312723.html
Правоохоронцям ще належить з’ясувати обставини нещастя, розшукати винних та суддям – покарати їх, але вже пізно: одне молоде життя загублено, а життя нападників – поламано, а найгірше ж – розпучені батьки та близькі загиблого, чимало в кого з них виникне бажання помсти та ненависті. Якщо три десятки друзів загиблого назбиралися вже вночі, під лікарнею та міліцією, а на місці загибелі та похоронах виникають мітинги, отже Чайка був гідним десятником ОО «Січ», та й людиною гідною поваги та любові, як би не злословили нелюди в Інтернеті у той час, коли тіло його ще не було навіть поховано.
Масштаб цієї події, не можна применшити: політичний резонанс, у наші сумні часи, перевищує людський…
Отже, яких висновків можна дійти з цієї прикрої нагоди?
По-перше: неоголошена війна плутократично-фашистського режиму Росії принесла сподівані жахливі плоди – брат піднявся на брата, люди ріжуть одне одного в Україні, як у Колізеї, під знущання ворожого натовпу. Тільки тим, хто погодяться на рабство «Третього» Риму, буде даровано життя, звісно, якщо це не припинити. Бо сучасники, у більшості, є рабами – телебачення, яке дає їм видовища, та грошей, які дають набагато більше, ніж хліб, але набагато менше, ніж свободу або щастя. Козацьку волю в збидлізованої маси замінюють примітивні несвідомі бажання – секс та пиятика для розради, плітки про аналогічні забави тих ідолів, що нав’язують погоничі, які женуть бидло на жертву до нафто-газового тельця… А тих, хто наважилися протистояти – спочатку перекупали, потім – підняли їм «прохідний бар’єр» на виборах, наводнили їх середовище провокаторами, аж доки, зослаблених, їх не припинили сприймати представники загалу, доки їх не вивели «К бар’єру», чи то у новітній Колізей пустельних вулиць. В Росії достатньо забороняти та плюндрувати ті поодинокі осередки опору, але й там на службі в павуків, що полонили верхи, є дрібні опричники, які під машкарою антифашистів або фашистів, та навіть «радикальних екологів» придушують тих, хто відпада від стада: будь-то гомосексуалісти чи демократи, «чорні», «звіри», або українці.
Сьогодні вони преступили рису!
Кордон України ворожа навала перетинала не одразу – спочатку були десятки тон на день фашистської літератури, проросійські організації, підтримані як офіційними грошима від «дипломатів», так і внутрішньою п’ятою колоною, а найголовніше – телебаченням, яке, поливаючи брудом все українське, вселило у бандитів віру у власну непогрішимість.
По-друге: хоча й кількість росіян, що сприймають Україну як ворога зусиллями наших спільних ворогів піднеслася до 49% за даними останніх опитувань, не варто принижуватися та чинити так само – цивілізованість вимагає поведінки розумнішої, ніж у зграї гібонів. Врешті решт, 51% – це все ж більшість! Чи варто брати «око за око» давно вирішив Христос – від Його суду не сховатися ні більшовикам, ні їх новітнім поплічникам, скільки б золота не вішали вони на попів, та скільки б не «світилися» на камеру по церквах. Вавілон буде зруйновано! Отже я засуджую також товаришів потерпілого, які рясно завішують все навколо себе свастиками та подібною символікою, удаючи з себе героїв, та плюндрують такі імена як С. Бандера, тризуб, січ й так далі, коли їм насправді краще підходять «коцапчегі» та «падонкі», бо доба насилля давно минула!
По-третє: я в жодному разі не закликаю утримуватися від самооборони, або сидіти склавши руки: я хочу щоб мої діти, як і усі гідні люди, незалежно від кольору шкіри, віросповідання та мови, якою їм заманеться балакати вільно та затишно почувалися будь-де на території Неньки. Україна має все необхідне для самостійного вирішення внутрішніх та зовнішніх проблем, окрім бажання – час прокидатися та робить все для наведення ладу в нашій державі, доки за це не взялися інші!
Для цього існують чисельні програми, зокрема сайту Майдан, та Закони, які мають виконуватися. Існують силові та правозахисні органи, та уряд із законодавцями, яких час примусити до праці не на політиків та олігархів, а на Україну, адже відомі й дієві та ненасильницькі методи для цього. Громадська дія починається вже зараз із кожного з нас,
Хай живе вільна Україна!
Героям Слава!
Стан справи про вбивство:
http://www.unian.net/ukr/news/news-312723.html